uk 

НАУКОВО - ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЕКТ "Обласна електронна школа "Школа відкрита для всіх"


запам'ятати

 

У Дніпропетровську відбулася всеукраїнська науково-практична конференція «Філософія комунікації: інтелектуальні системи та інформаційні технології в освіті»

24 бер. 2014
У Дніпропетровському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбулася всеукраїнська науково-практична конференція на тему: «Філософія комунікації: інтелектуальні системи та інформаційні технології в освіті».

Учасників конференції привітали директор департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Демчик і ректор Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор філософських наук Михайло Романенко.

Михайло Ілліч наголосив на важливості розвитку науки про комунікацію і ролі комунікативних технологій у формуванні особистості та освітніх процесів, оскільки саме інформаційне суспільство створює виклики сьогодення і потребує ретельно розробленої стратегії позитивного входження інформаційних технологій у життя дитини.

Головною метою конференції було створення продуктивного середовища для спілкування представників науки, освіти, влади, засобів масової інформації та громади для вироблення стратегічних напрямків розвитку комунікаційного простору соціальних систем, спрямованих на пізнання, освіту та самореалізацію особистості. Велика увага була приділена розробці уявлень про особливості освітнього процесу в інноваційному, інформаційному, мережевому суспільстві та міждисциплінарного понятійного апарату аналізу комунікативних процесів, мереж та технологій у сучасних соціальних системах.

Учасниками конференції стали освітяни та науковці, науково-педагогічні працівники, керівники установ та закладів освіти Дніпропетровської, Київської, Харківської, Полтавської, Миколаївської, Чернігівської, Житомирської, та інших областей України.

Основними темами для обговорення на конференції були доповіді доктора технічних наук, проректора Харківського авіаційного інституту з науково-педагогічної роботи Віталія Зайцева «Інформаційні технології в освіті: мода чи необхідність» і кандидата фізико-математичних наук, доцент кафедри теоретичної фізики Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, директор Дніпропетровського ліцею інформаційних технологій при ДНУ імені Олеся Гончара Сергій Григор’єва «Хмарні сервіси як основа сучасної освітньої комунікаційної системи» і доктора філософських наук, декана факультету відкритої освіти ДОІППО Ольги Висоцької «Особистість у суспільстві масмедіа: ризики та можливості».

Надалі учасники конференції взяли участь у більш вузькому обговоренні проблем і перспектив інформаційно-освітньої сфери, об’єднавшись відповідно до своїх інтересів у секційні групи: «Філософія комунікації», «Комунікативний простір сучасної освіти: творчість, пізнання, трансляція», «Проблеми становлення інформаційно-комунікаційного простору сучасної культури», «Комунікативні стратегії державного управління», «Медіаосвіта: від медіаграмотності до медіатворчості», «Інтелектуальні мережі та інформаційні технології в системі освіти».

Під час спільного обговорення було вироблено кілька важливих теоретичних та практичних рекомендацій щодо розвитку інформаційних технологій в освітній сфері:

1. Акцентувати увагу у подальших дослідженнях на комунікативних практиках у їх різних проявах, що відкриває нові перспективи розуміння особливостей процесів пізнання та освіти в інноваційному, інформаційному, мережевому суспільстві.

2. Розробити низку науково-практичних заходів, які б сприяли розробці міждисциплінарного понятійного апарату в галузі філософії комунікації, мережевих технологій та інтелектуальних систем.

3. Провести цикл методологічних семінарів з питань філософії, філософії освіти, соціальної філософії, соціології, політології, державного управління, масових комунікацій щодо формування інтегральних підходів у розумінні ролі та значення комунікацій у сучасному суспільстві.

4. При організації навчально-виховної діяльності освітніх закладів різного рівня звернути увагу на розвиток критичного мислення, творчого сприйняття культурних текстів в процесі комунікації. Адже особистість у сучасній культурі є не лише споживачем, але й виробником нових знань.

5. Зважити на той факт, що вдосконалення механізмів зворотного зв’язку між державою та громадськістю, яке стає можливим завдяки сучасним комунікаційним системам, дозволяє владі своєчасно реагувати на тенденції розвитку суспільних процесів та корегувати управлінські рішення. Основними напрямками удосконалення функціонування державного управління є сприяння розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури з метою забезпечення доступу до публічної інформації та прозорості при прийнятті рішень.

6. Важливим та необхідним залишається потреба підвищувати ІКТ-компетентність усіх учасників освітнього процесу, як нормативного демократичного імперативу та нормативного демократичного імперативу та фактору розширення інституційних рамок інформаційного суспільства.

7. Учасники конференції визнають потребу розповсюдження медіаосвіти для усіх верств населення через залучення до проектів з впровадження медіаосвіти науковців з галузі масової комунікації.