НАУКОВО - ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЕКТ "Обласна електронна школа "Школа відкрита для всіх"
Хімія 9 клас
Програма розроблена на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Згідно зі стандартом і типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів для основної та старшої школи вивчення систематичного курсу хімії ґрунтується на пропедевтичному інтегрованому курсі “Природознавство” (5—6 кл.), в якому учні набувають мінімуму знань про речовини і хімічні явища.
Метою навчання хімії є формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократичного суспільства.
Склад і властивості основних класів неорганічних сполук.
Хімічний зв’язок і будова речовин.
Значення розчинів у природі та житті людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини. Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина. Вода як розчинник. Будова молекули води, поняття про водневий зв’язок. Розчинність, її залежність від різних чинників. Насичені й ненасичені розчини. Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин. Фізико-хiмічна суть процесу розчинення. Поняття про кристалогідрати. Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Виготовлення розчину. Електролітична дисоціація. Електроліти та неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. Ступінь дисоціації. Сильні й слабкі електроліти. Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Йонні рівняння.
1. Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині.
Демонстрації:
1. Теплові явища під час розчинення (розчинення амоній нітрату і концентрованої сульфатної кислоти у воді).
2. Виготовлення розчину.
3. Дослідження речовин та їх розчинів на електричну провідність (кристалічний натрій хлорид, дистильована вода, розчин натрій хлориду, кристалічний цукор, розчин цукру, хлоридна кислота).
4. Реакції обміну між розчинами електролітів.
Лабораторні досліди:
1. Виявлення йонів Гідрогену та гідроксид-іонів у розчині.
2. Реакції обміну в розчинах електролітів з випаданням осаду.
3. Реакції обміну в розчинах електролітів з виділенням газу.
4. Реакції обміну в розчинах електролітів з утворенням води.
Практичні роботи:
1. Приготування розчину солі з певною масовою часткою розчиненої речовини.
2. Реакції йонного обміну в розчинах електролітів.
3. Розв’язування експериментальних задач.
Класифікація хімічних реакцій за різними ознаками. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну. Оборотні й необоротні реакції. Окисно-відновні реакції, їхнє значення. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники. Складання рівнянь найпростіших окисно-відновних реакцій, добір коефiцієнтів.
Тепловий ефект реакції. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння. Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників.
5. Залежність швидкості реакції металів (цинк, магній, залiзо) з хлоридною кислотою від природи металу та концентрації кислоти.
6. Реакції розкладу, сполучення, заміщення, обміну, екзо- та ендотермічні реакції.
Лабораторні досліди:
5. Вплив площі поверхні контакту реагентів, концентрації й температури на швидкість реакції цинку з хлоридною кислотою.
Спільні й відмінні ознаки органічних і неорганічних сполук. Особливості будови атома Карбону в основному і збудженому станах. Утворення ковалентних зв’язків між атомами Карбону. Структурні формули органічних речовин. Метан. Молекулярна, електронна і структурна формули метану, поширення у природі. Гомологи метану. Молекулярні та структурні формули, назви. Моделі молекул. Значення моделювання в хімії. Фізичні властивості гомологів метану. Етилен і ацетилен. Молекулярні, електронні та структурні формули, фiзичні властивості. Хімічні властивості вуглеводнів: відношення до розчинів кислот, лугів, калій перманганату; реакції повного окиснення, замiщення, приєднання водню і галогенів. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях. Застосування вуглеводнів. Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену. Метанол, етанол, гліцерин, їхні молекулярні, електронні та структурні формули, фізичні властивості. Функціональна гідроксильна група. Хімічні властивості: повне окиснення, взаємодія з натрієм. Застосування метанолу, етанолу, глiцерину. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини. Оцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональна карбоксильна група. Хімічні властивості: електролiтична дисоціація, взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями, спиртами. Застосування оцтової кислоти. Поняття про вищі (насичені й ненасичені) карбонові кислоти. Жири. Склад жирів, їх утворення. Гідроліз та гідрування жирів. Жири у природі. Біологічна роль жирів. Вуглеводи: глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза. Молекулярні формули, поширення в природі. Полiмерна будова крохмалю й целюлози. Реакції їх гідролізу. Застосування вуглеводів, їхня біологічна роль. Загальна схема виробництва цукру. Амінооцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональні амiно- та карбоксильна групи. Амфотерні властивості, утворення пептидів. Білки: склад і будова. Гідроліз, денатурація, кольорові реакції білків. Біологічна роль амінокислот і білків. Нуклеїнові кислоти: склад і будова (у загальному вигляді). Біологічна роль нуклеїнових кислот. Природні й синтетичні органічні сполуки. Значення продуктів органічної хімії.
2. Обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями.
Демонстрації:
7. Моделі молекул вуглеводнів.
8. Горіння парафіну, визначення його якісного складу за продуктами згоряння.
9. Добування й горіння етилену.
10. Добування й горіння ацетилену.
11. Відношення насичених вуглеводнів до розчинів кислот, лугів, калій перманганату.
12. Відношення ненасичених вуглеводнів до розчину калій перманганату, бромної води.
13. Виявлення властивостей поліетилену: відношення до нагрівання, розчинів кислот, лугів, калій перманганату.
14. Взаємодія етанолу з натрієм.
15. Взаємодія гліцерину з натрієм.
16. Зразки амінокислот.
17. Розчинення й осадження білків.
18. Денатурація білків.
Лабораторні досліди:
6. Виготовлення моделей молекул вуглеводнів.
7. Ознайомлення зі зразками виробів із поліетилену.
8. Досліди з гліцерином: розчинність у воді, взаємодія з купрум(ІІ) гідроксидом.
9. Дія оцтової кислоти на індикатори.
10. Взаємодія оцтової кислоти з металами, лугами, солями.
11. Взаємодія глюкози з купрум(ІІ) гідроксидом.
12. Відношення крохмалю до води (розчинність, утворення клейстеру).
13. Взаємодія крохмалю з йодом.
14. Кольорові реакції білків.
Практичні роботи:
4. Властивості оцтової кислоти.
5. Розв’язування експериментальних задач.
Місце хімії серед наук про природу. Роль хімічних знань у пізнанні природи.
Значення хімічних процесів у природі. Роль хімії в житті суспільства.
Орієнтовні об’єкти екскурсій. Водоочисна станція. Підприємства з виробництва пластмас, гідрування жирів, цукровий завод.
Хімія. 9 клас. Повторення.
Хімія. 9 клас Тема 2. Хімічні реакції.
